Обласне підприємство «Облсільенерго»

У післявоєнні роки на Полтавщині, як і в інших регіонах країни, розгорнувся рух за електрифікацію сільського господарства. Разом з проведенням робіт з відбудови сільського господарства, йшло будівництво нових сільських електростанцій. З 1941 по 1949 роки в області з’являється гідро- та рідкопаливні теплові електростанції. Від них отримували електроенергію 152 колгоспи та 42 машино-тракторні станції, на яких загалом було встановлено 780 електродвигунів. Найбільшу роль в електрифікації сільської місцевості Полтавщини зіграли гідроелектростанції. До 1948 року було збудовано Нижньомлинську ГЕС. Електроенергія повинна була забезпечити села Нижні Млини, Вільшана, Судіївка, Буланове, Тростянець та інші населені пункти, розташовані у радіусі 25 км. Також у цей період була збудована і введена в експлуатацію потужна ГЕС на річці Ворскла – Кунцівська. Надалі ГЕС стали споруджуватися і на річці Псел, а відтак виникло питання про необхідність кваліфікованого обслуговування гідроелектроустановок.

Для координації роботи сільських електростанцій, проведення централізованого технічного обслуговування їх устаткування, у жовтні 1949  року було створене Полтавське відділення «Сільенерго», яке підпорядковувалося Харківській міжобласній конторі.

Починаючи з 1954 року, в електрифікації сільських районів області сталися радикальні зміни. На базі колишнього Полтавського відділення «Сільенерго» у березні 1956 року була організована Полтавська міжобласна експлуатаційна контора «Сільенерго», діяльність якої поширювалася на територію Полтавської та Сумської областей. Пізніше ця організація була перейменована на Енергетичне експлуатаційне управління сільського господарства.

Електрифікація сільських районів Полтавської області до 1959 року здійснювалася завдяки роботі малопотужних електростанцій. Особливо інтенсивний розвиток енергозабезпечення сіл став можливим після приходу на територію Полтавщини «великої енергетики». Першою у 1959 році була запущена Потоцька ПС 35/10 кВ потужністю 1000 кВА, пізніше – Козельщинська, Озерська, Красногорівська, Радіонівська підстанції напругою 35/10 кВ. Після запуску у 1962 році Полтавської районної ПС № 30 330/110/35 кВ, були створені всі умови для повної електрифікації сільської місцевості Полтавської області. Вважається, що вона була завершена у 1968-1970 роках.

У 1972 році Енергетичне експлуатаційне управління сільського господарства було реорганізоване в Полтавське обласне підприємство сільських електричних мереж. Через шість років на його основі організовується три підприємства електромереж: Східне, Південне і Лубенське, про роботу яких ми розповімо у наступній статті.